У вільний час любить вишивати бісером. У творчому доробку майстрині чимало робіт на релігійну тематику.
Народилася 1974 р., закінчила Калуський коледж культури і мистецтв, з 2011 р. працює бібліотекарем у рідному селі.
Майстриня випічки, яка власноруч створює солодкі шедеври, вкладаючи у цю справу душу, частинку свого серця. Жодне родинне свято не відбувається без її смаколиків. У «колекції» пані Наталії багато іменинних, весільних тортів. Перший «зрілий» солодкий витвір, вагою 8 кг майстриня спекла для своєї онучки. Найбільшим кондитерським подарунок від Наталії Іванівни був торт вагою 10 кг.
На святкуванні 30-ї річниці Незалежності України гостей та учасників урочистостей п. Наталія пригощала своєю оригінальною та надзвичайно смачною випічкою – тортом у вигляді прапора.
Улюблене заняття нашої майстрині не тільки приносить їй задоволення, а й дарує радість та насолоду іншим.
Любов до вишивання передала їй мама. Довгими зимовими вечорами вони сідали вишивати і співали. Вже в 10 років дочка допомагала мамі вишивати килим.
Згодом, за допомогою голки, нитки та бісеру почали «народжуватись» картини, рушники, вишиті ікони, подушки, чоловічі та жіночі сорочки. Кожна з робіт – неповторна. Вдало підібрані кольори розкривають глибокий зміст. Вишивка – це не просто хобі – «у кожному візерунку пісня», це можливість принести у життя красу, доброту.
Творчі роботи Зоряни Петрівни – справжні шедеври, які неодноразово милували око учасників районних семінарів, відвідувачів різноманітних виставок, фестивалів та свят. Мають можливість насолоджуватися вишитою красою талановитої бібліотекарки й користувачі книгозбірні, адже багато її робіт прикрашають рідну бібліотеку.
Окрім улюбленої роботи не уявляю свого життя без голки та нитки. Вишивка стала для мене не просто хобі, це мій світ, моя душа.
Людиною, яка надихнула мене взятися за вишивання, навчила усіх тонкощів та секретів, які таїть у собі вишивка, була моя мама. Щоразу, коли після важкого робочого дня, мама запалювала каганець і сідала вишивати, хата наповнювалась якоюсь особливою енергетикою, на білому полотні творилася барвиста краса.Вишивка стала невід’ємною частинкою життя пані Галини. З раннього дитинства прабабуся з бабусею навчали її майстерності вишивання. Багатющий світ орнаментів, кольорів та стібків настільки захопив майстриню, що вона почала вивчати історію вишивки, її сакральне значення для нашого народу.
Бібліотека-філія, у якій працює Галина Михайлівна, – своєрідна галерея творчих робіт вишивальниці. Тут і рушники, і картини, і подушки, і килими. В поєднанні з книгами, вони створюють особливу атмосферу затишку, комфорту, спокою, гармонії. Вишивки п. Галини неодноразово були представлені на різноманітних виставках.